Орфографічний словник української мови. 2005.
посильний — I а, е. Який відповідає чиїмсь силам, здібностям, можливостям; підсильний. II ного, ч. Особа, яку посилають куди небудь з якимсь дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери і т. ін.; посланець, кур єр … Український тлумачний словник
посильний — (який відповідає чиїмось силам, здібностям, можливостям), підсильний … Словник синонімів української мови
возний — казенний посильний [XII] нижчий службовець у державній установі [X] нижчий службовець установи, казенний посильний [II,IV] службовий посланець, нижчий службовець при якійсь установі, кур єр [V] судовий посланець, нижчий службовець в установі [VI] … Толковый украинский словарь
вістовий — I в істовий а, е. Прикм. до віст. II вістов ий а/, е/. 1) Який подає звістку, сигнал, умовний знак; сигнальний. 2) у знач. ім. вістови/й, вого, ч. Солдат, який виконує службові доручення командирів штабу; посильний … Український тлумачний словник
кур'єр — а, ч. 1) Співробітник установи, який розносить ділові папери тощо; посильний. 2) Службова особа для роз їздів із спішним дорученням; особа для доставки секретної, дипломатичної пошти. 3) розм., заст. Кур єрський поїзд … Український тлумачний словник
підсильний — а, е. Те саме, що посильний I … Український тлумачний словник
посильна — ної. Жін. до посильний II … Український тлумачний словник
посильно — Присл. до посильний I … Український тлумачний словник
скороход — а і скорохо/дець, дця, ч. 1) Той, хто швидко ходить. || спорт. Спортсмен із швидкісної ходьби, бігу (на лижах, ковзанах і т. ін.). || У давнину – слуга, що біг перед екіпажем володаря, а також гонець, посильний. 2) Робітник, що здійснює проходку… … Український тлумачний словник
стійчик — а, ч., заст. 1) Вартовий. 2) Черговий десяцький при волосному правлінні; посильний … Український тлумачний словник
